Вогнезахист текстильних матеріалів

Більшість текстильних матеріалів, які випускаються промисловістю, легкозаймисті та горючі. Інтенсифікація пожеж свідчить про те, що займання текстильних матеріалів є причиною зростаючої кількості пожеж в житлових та громадських приміщеннях.

Дедалі більше використання нових матеріалів за останні роки призвело до суттєвих змін якісних та кількісних показників в процесах, що виникають під час пожеж, а саме:   збільшилися газо- та димовиділення, збільшилась щільність диму та токсичність продуктів горіння. Під час згорання текстильних матеріалів з хімічних волокон виділяються газоподібні сполуки, які не сприятливо діють на озоновий шар атмосфери та на екологічну ситуацію загалом.

Для зниження пожежної небезпеки текстильних матеріалів використовують сповільнювачі горіння різноманітного складу – неорганічні та органічні речовини. Велику увагу приділяють питанням екологічної безпеки засобів вогнезахисту.

Для надання вогнезахисних властивостей текстильним матеріалам
використовуються наступні методи:

• просочування тканин розчинами-сповільнювачами горіння (поверхнева обробка);
• хімічна модифікація волокон та виробів з них;
• введення сповільнювачів горіння у розплав або формувальний розчинполімеру.
• Тому вогнезахист текстильних матеріалів – є важливим та необхідним заходом під час забезпечення протипожежного захисту.