Використання інтумесцентних (спучуючих) покриттів на будівельних конструкціях – один із ефективних та розповсюджених способів вогнезахисту.
Захист від пожежі будівель є важливою частиною процесу проєктування та будівництва. Пожежна безпека забезпечується поєднанням активного та пасивного вогнезахисту.
Під час виникнення пожеж активний вогнезахист буде діяти задля подавлення або уповільнення їх розповсюдження з допомогою протипожежних дверей, сигналізації, різноманітних систем пожежогасіння (від ручних вогнегасників до автоматичних систем), систем димовидалення.
Пасивний вогнезахист направлений на перешкоджання поширення вогню та підвищення вогнестійкості конструкцій без впливу людини або дій автоматизованих систем й може бути забезпечений застосуванням:
👉 негорючих або важкогорючих будівельних матеріалів (спеціальних видів бетону, цегли, гіпсокартонних плит);
👉 вогнезахисних покриттів, які наносять на несучі будівельні конструкції, щоб перешкодити швидкому нагріванню та втраті міцності.
Один із видів вогнезахисних матеріалів – інтумесцентні покриття, що під високотемпературним впливом значно збільшуються у об’ємі та утворюють щільний пінококсовий шар.
Спінення є результатом складної хімічної реакції всередині покриття, що складається з системи в’яжучого, антипіренів, коксоутворюючих та газоутворюючих складових, пігментів, наповнювачів та функціональних добавок.
Покриття на основі спучуючих матеріалів інертні за нормальних температур, але при підвищенні до 200-250 °С, покриття починають спінюватися.
Спінення може збільшуватися у 50 та більше разів. Це утворюється шар щільного пінококсу, який діє як теплоізолятор, захищая поверхню конструкцій.